Проведено реатроспективний аналіз процесу економічного розвитку кольорової металургії, що враховує сучасний рівень економічних знань і дозволяє розробити конкретні пропозиції щодо вдосконалення принципів і методів керівництва галуззю за умов незалежності України. Розширено наукове уявлення про процес розвитку галузі, що враховує взаємозалежність кількісних та якісних змін об'єкта та поглиблює наукову базу перетворень галузі. Удосконалено методичний підхід до історико-економічного аналізу процесу розвитку галузі, що передбачає застосування інтегрованого міждисциплінарного підходу до її дослідження та дозволяє більш повно визначити фактори розвитку. Удосконалено методичний підхід до організації роботи соціальних служб з членами робітничих колективів на сучасних підприємствах кольорової металургії, що передбачає розширення соціальних гарантій працівникам і дозволяє закріпити за підприємством найбільш кваліфікованих спеціалістів.

Визначено напрями вдосконалення системи обліку на підприємстві для забезпечення процедур стратегічного аналізу достовірною інформацією. У дослідженні використано історичний (для вивчення умов виникнення та розвитку стратегічного аналізу) і логічний (для визначення напрямів вдосконалення обліку) методи. Встановлено, що за сучасних умов необхідна система показників, яка базується як на фінансовій, так і на нефінансовій інформації. З метою стратегічного аналізу необхідно розширити обсяг інформації, що характеризує такі ресурси підприємства, як наукові дослідження та розробки, персонал, якість продукції (послуг). Серед показників, що надають таку інформацію, обрані показники про витрати на інноваційну діяльність підприємства і підготовку та перепідготовку персоналу, облік яких недостатньо врегульований. Запропоновано для забезпечення інформаційних потреб спеціалістів-аналітиків вдосконалити облік за такими напрямами: визначення характеру та обсягу інформації, яка необхідна керівникам підприємства; формування системи управлінського обліку за місцем виникнення витрат і центрами відповідальності; визначення і облік доходів або інших результатів, які підприємство одержало внаслідок витрат на підвищення кваліфікації кадрів, дослідження і розробки, впровадження інновацій. Запропоновано форму аналітичного обліку для розрахунку та обліку економії в результаті скорочення витрат, яку підприємство одержало внаслідок пільг, встановлених урядом для стимулювання інноваційної діяльності та участі підприємств у підготовці персоналу.

Розглянуто історико-економічні аспекти створення й розвитку титаномагнієвої підгалузі кольорової металургії в Україні.

Проаналізовано й узагальнено погляди зарубіжних і українських авторів на розвиток економіки СРСР. Головним фактором статичності економіки радянського типу була відсутність самоорганізації та саморегулювання. Інститути, які забезпечують саморегулювання економіки, не створені й протягом 23-х років незалежності України. Відсутність стимулів до напруженої праці робила участь людини у виробничому процесі малоефективною. У той момент, коли роль знання як фактора розвитку невідчужуваного від нього носія зросла, економіка виявилася не здатною до розвитку.

Розкрито основні тенденції розвитку кольорової металургії та ринку кольорових металів в Україні та за кордоном у другій половині XX ст. На підставі вивчення архівних матеріалів визначено стан матеріально-технічної бази та якісні характеристики виробництва кольорових металів в Україні. Досліджено динаміку валового випуску продукції на вітчизняних підприємствах кольорової металургії в 1950 - 2000 рр. Узагальнено теоретичні положення щодо цінової політики металургійних підприємств, уточнено сутність стратегічного ціноутворення та класифікації маркетингових стратегій. Обгрунтовано доцільність модифікації цінових стратегій галузевих підприємств. Розроблено методичний підхід до стратегічного ціноутворення на металургійному підприємстві.

Мета роботи - дослідження розподілу доходу в Україні та з'ясування рівня нерівності, а також її причин. Офіційні статистичні дані не надають реального уявлення про економічну нерівність в Україні. З'ясовано, що рівень оплати праці характеризується значною диференціацією: відношення мінімальної зарплати до середньої зарплати становило в 2015 р. 0,263. Мінімальний рівень оплати труда керівників державних компаній перевищував мінімальну заробітну плату в 2016 р. в 250 разів. Частка капіталу в національному доході в 2014 - 2015 рр. зросла до 50 %, що свідчить про розподіл доходу на користь власників капіталу і про погіршення стану найманих працівників. Перевищення дохідності капіталу (10 %) над середнім темпом економічного зростання (4 %) буде посилювати нерівність в майбутньому. Причинами зростаючій нерівності в Україні є орієнтація в міжнародній конкуренції за капітал на модель "дешевої робочої сили", несправедливе оподаткування доходів із капіталу, корупція, тіньова економіка.

Досліджено підходи до оцінювання фінансової гнучкості та шляхів її підвищення як складової фінансової безпеки. Визначено зовнішні та внутрішні загрози для фінансової безпеки. Проаналізовано показники оцінювання фінансового стану підприємства, які розраховуються на основі величини власного капіталу. З'ясовано, що зростання власного капіталу має позитивний вплив на всі коефіцієнті, за виключенням коефіцієнта співвідношення необоротних активів і власних коштів. Запропоновано використовувати коефіцієнт співвідношення необоротних активів і власних коштів як індикатор достатності зростання власного капіталу. Розглянуто взаємозв'язок між коефіцієнтом маневреності власного оборотного капіталу та коефіцієнтом співвідношення необоротних і власних коштів. Установлено, що формування власних фінансових ресурсів є одним із основних шляхів підвищення фінансової гнучкості підприємств і організацій. Запропоновано ряд заходів, спрямованих на збільшення власного капіталу, визначено джерела власних коштів та фактори, що впливають на грошові потоки.